Емоційна пам'ять виражається в запам'ятовуванні і відтворенні почуттів.

Згадуючи минулі події нашого життя, ми не лише відтворюємо зорові образи людей і обстановки, слова, що виголошувалися нашими співбесідниками, думки, викликані в нас цими словами; інколи при таких спогадах в нас оживають і пережиті раніше почуття. Зустріч з людиною, яка сама по собі байдужа для нас, але з якою пов'язаний спогад про дуже радісну подію нашого життя, може забарвити весь день в радісний настрій. Ми можемо бліднути при одному спогаді про давно пережитий страх або червоніти при простій згадці вчинку, який свого часу викликав гостре почуття сорому.

Великий артист і режисер К.С. Станіславський в книзі «Робота актора над собою» пише: «Раз ви здатні бліднути, червоніти при одному спогаді про пережите, раз ви боїтеся думати про давно пережите нещастя, – у вас є пам'ять на почуття, або емоційна пам'ять».

О.І. Герцен як епіграф до першої частини своєї знаменитої книги «Минуле і думи» узяв наступні рядки М.П. Огарьова:

Когда мы в памяти своей
Проходим прежнюю дорогу,
В душе все чувства прежних дней
Вновь оживают понемногу,
И грусть, и радость те же в ней,
И знает ту ж она тревогу...

Емоційна нам'ять є важливою умовою душевного зростання людини. Той, хто безслідно забував би почуття радості і задоволення, що супроводжувало здійснення благородного вчинку, так само як почуття сорому, викликане поганим вчинком, той мав би слабку спонуку до нового здійснення благородних справ і до утримання від поганих.

Значення емоційної пам'яті полягає, крім того, в тому, що вона збільшує багатство і різноманітність емоційного життя: джерелом почуттів стає не лише сьогодення, але й минуле.

Кiлькiсть переглядiв: 68