Словом «характер» позначається сукупність стрижневих психічних властивостей людини, накладаючих відбиток на всі її дії і вчинки, тих властивостей, від яких перш за все залежить, як поводиться людина в різних життєвих ситуаціях. Знаючи характер людини, можемо передбачати, як вона вчинить у певних обставинах і чого слід чекати від неї. Якщо ж індивідуальність людини позбавлена внутрішньої визначеності, якщо її вчинки залежать не стільки від неї самої, скільки від зовнішніх обставин, ми говоримо про «безхарактерну» людину.

Психічні властивості особи, з яких складається характер і які дозволяють з відомою вірогідністю передбачити поведінку людини за певних умов, називаються рисами вдачі. Мужність, чесність, ініціативність, працьовитість, сумлінність, боязкість, лінь, скритність – приклади різних рис вдачі. Вважаючи, що одна людина володіє мужністю, а іншій властива боязкість, ми тим самим говоримо, що слід чекати від тієї або іншої при зіткненні з небезпекою. Вказуючи на ініціативність людини, ми хочемо цим сказати, якого відношення до нової справи слід чекати від неї.

Темперамент сам по собі не може бути поганим або хорошим; може бути лише хороше або погане уміння володіти своїм темпераментом, використовувати його. У відношенні ж до характеру ми постійно користуємося виразом «хороший характер», «поганий характер». Це показує, що словом «характер» ми позначаємо ті особливості людини, які безпосередньо відбиваються в її поведінці, від яких залежать її вчинки, які тому мають пряме життєве значення. Багато з рис вдачі ми завжди оцінюємо як позитивні – мужність, чесність, сумлінність, скромність, інші – як негативні – боязкість, брехливість, безвідповідальність, хвастощі і так далі.

Характер виявляється як в цілях, що людина собі ставить, так і в засобах або способах, якими вона ці цілі здійснює. Особистість людини, за словами Енгельса, характеризується не лише тим, що вона робить, але і тим, як вона це робить.

Дві людини можуть виконувати одну і ту ж справу, переслідувати при цьому одну і ту ж мету. Але одна працюватиме з ентузіазмом, «горітиме» тим, що робить, тоді як інша працюватиме сумлінно, але байдуже, керуючись лише холодною свідомістю обовязку. І ця відмінність у тому, як дві людини виконують одну і ту ж справу, нерідко має глибоке характерологічне значення, відображаючи стійкі особливості індивідуальності цих двох людей.

Характер людини перш за все визначається її відношенням до світу, до інших людей, до своєї справи і, нарешті, до самої себе. Це відношення знаходить своє свідоме вираження в світогляді людини, в її переконаннях іпоглядах, переживається людиною в її почуттях.

Звідси зрозумілий тісний зв'язок характеру зі світоглядом і переконаннями людини. З твердих переконань народжується ясність цілей, які людина собі ставить, а ясність цілей є необхідною умовою послідовності дій.

Люди без твердих переконань ніколи не можуть мати і твердого характеру; їх поведінка визначатиметься головним чином зовнішніми обставинами і випадковими впливами. Про людей такого невизначеного, неоформленного типу досить влучно сказав великий письменник Гоголь: «Люди, говорить, невизначені, ні те, ні се, не зрозумієш, що за люди, ні в місті Богдан, ні в селі Селіфан». Про таких невизначених людей і діячів також досить влучно говориться у нас в народі: «так собі людина – ні риба, ні м'ясо», «ні богові свічка, ні бісові коцюба».

Характер пов'язаний зі всіма сторонами психічного життя. Рисами вдачі можуть бути індивідуальні особливості і пізнавальних процесів, і почуттів, і волі, якщо тільки вони набувають істотного значення в психічному складі людини, якщо вони впливають на лінію її поведінки, визначають властивий їй спосіб дії.

Такі ознаки, як спостережливість або критичність розуму, нерідко бувають не просто особливостями процесів сприйняття або мислення у людини, а істотними рисами її особи. Критичність розуму Онєгіна або Андрія Болконського, поза сумнівом, є рисою вдачі.

Ще більш вочевидь, рисами вдачі можуть бути індивідуальні особливості в області почуттів. Сентиментальність Манілова, швидка притуплюваність почуттів Онєгіна і Пєчоріна, – все це яскраво виражені риси вдачі.

Проте переважне значення в характері мають особливості волі, як тієї сторони психіки, яка безпосередньо виражається в діях і вчинках. Всі вольові якості, які ми розбирали в темі «Вольові якості людини», набувають значення рис вдачі, якщо вони складають стійкі властивості особи. Можна, звичайно, виявити в окремому випадку рішучість або наполегливість, не будучи ні рішучою, ні наполегливою людиною. Але як тільки рішучість стає постійною ознакою вольових дій людини, вона тим самим стає і рисою вдачі.

Значна частина рис вдачі має складну природу і включає особливості пізнавальної, емоційної, вольової сфер. Це відноситься до таких, наприклад, рис, як мужність, працьовитість, ініціативність, скромність та інші.

Аналіз окремих рис вдачі і їх класифікація складають одне з найскладніших завдань психології. Тут ми вкажемо на деякі найважливіші групи рис вдачі.

По-перше, найбільш загальні риси вдачі, створюючі психічний склад особи. Такі, наприклад, наступні найважливіші риси: принциповість, послідовність, мужність, чесність, дисциплінованість, активність.

По-друге, риси, в яких виражається відношення людини до інших людей. Сюди входять такі риси, як товариськість (і протилежна їй риса – замкнутість), відвертість (і протилежна до неї – скритність), чуйність, здатність до товариського ставлення (риса, яка мається на увазі, коли говорять про людину: «вона хороший товариш»), ввічливість і цілий ряд інших.

По-третє, риси, що виражають відношення людини до самої собе. Такі: відчуття власної гідності, скромність (і протилежна до неї – зарозумілість), образливість, соромливість (яка інколи буває результатом великої скромності, а інколи – результатом великого самолюбства), егоцентризм (тобто схильність постійно мати в центрі уваги себе і свої переживання), егоїзм (тобто схильність піклуватися переважно про своє особисте благо) та інші.

По-четверте, риси, що виражають відношення людини до праці і своєї справи. Сюди входять: ініціативність, наполегливість, працьовитість (і протилежна риса – лінь), любов до подолання труднощів (і протилежна риса – боязнь труднощів), сумлінність, акуратність та інші.

Характер ще менш, ніж які-небудь інші якості особи, є природженою і незмінною властивістю. Риси вдачі не лише виявляються в діях та вчинках, вони і утворюються, формуються в них. Аби стати акуратним, треба систематично діяти акуратно, аби стати ввічливим, треба постійно поводитися ввічливо. Мужність формується в процесі здійснення мужніх вчинків, а рисою вдачі вона стає тоді, коли такі вчинки перестають бути випадковими епізодами в житті людини і перетворюються на звичний, нормальний для неї спосіб дії.

Світогляд і переконання людини створюють у неї прагнення, тенденцію до вироблення певних рис вдачі. Але ці тенденції можуть реалізуватися лише у тому випадку, якщо людина буде постійно і неухильно діяти відповідним чином. Єдиний спосіб зробити себе дисциплінованим – завжди і скрізь діяти дисципліновано.

Немає такого характеру, якого не можна було б переробити. Тому безглуздо посилатися у виправданні якого-небудь поганого вчинку на недоліки характеру. Людина сама несе відповідальність за свій характер.

Кiлькiсть переглядiв: 97