Перше, що характеризує з психічного боку людину, – це її інтереси і схильності, в яких виражається спрямованість особи. Сам факт спрямованості свідомості в даний момент на який-небудь певний предмет називається, увагою. Під інтересами ж розуміється таке відношення до предмету, яке створює тенденцію переважно звертати увагу на нього. Якщо ми, характеризуючи людину, відзначаємо у неї «інтерес до театру», то під цим ми розуміємо, що вона прагне якомога частіше бувати в театрі, читає книги про театр, не пропускає в газетах повідомлень, заміток і статей, що стосуються театру, беручи участь в розмові або слухаючи радіопередачі, вона звертає увагу на все, що так або інакше відноситься до театру, що, нарешті, думки її часто спрямовані до театру.

Між поняттями «інтерес» і «схильність» є деяка відмінність. Під інтересом розуміється спрямованість на певний предмет, під схильністю ж – спрямованість на заняття певною діяльністю. Інтерес – це тенденція до ознайомлення з яким-небудь предметом, до вивчення його, прагнення сприймати його, думати про нього. Схильність – це тенденція займатися якою-небудь певною діяльністю.

Часто інтерес до предмету буває пов'язаний зі схильністю до відповідної діяльності. Інтерес до шахів майже завжди виникає разом зі схильністю грати в шахи. Але інтерес може існувати незалежно від схильності. Далеко не всі люди, що цікавляться театром, мають схильність до театральної діяльності. Можна мати живий і стійкий інтерес до історії і жодної схильності до діяльності історика.

У основі виникнення інтересів і схильностей лежать потреби. Проте не всяка потреба породжує стійкий інтерес, характеризуючий спрямованість людини. Потреба в їжі є однією з основних потреб всякої людини. Коли ця потреба не знаходить достатнього задоволення, тобто коли людина голодна, у неї виникає «інтерес до їжі»; її помисли зосереджуються на їжі. Але такий «інтерес» має тимчасовий характер і проходить, як тільки людина насититься; у нім не виражається стійка спрямованість людини, він не є характерною рисою особи.

Інтереси є найважливішою спонукальною силою до придбання знань, до розширення кругозору людини, до збагачення вмісту її психічного життя. Відсутність інтересів або бідність, незначність їх роблять життя людини сірим і беззмістовним. Для такої людини найхарактерніше переживання – нудьга. Вона постійно потребує того, аби що-небудь зовнішнє розважало, бавило її. Надана сама собі, така людина неминуче починає нудьгувати, тому що немає такого предмету, такої справи, які самі по собі, незалежно від зовнішньої розважальності, залучали і заповнювали б її думки, запалювали б її почуття. Людина з багатими і глибокими інтересами не знає нудьги.

Характеризуючи спрямованість людини, ми перш за все звертаємо увагу на змістовність і широту її інтересів. Якщо спрямованість людини обмежена одним лише ізольованим інтересом, не маючим опори ні в світогляді, ні в справжній любові до життя у всьому багатстві її проявів, то яким би не був значним сам по собі предмет цього інтересу, неможливий ні нормальний розвиток, ні повноцінне життя особи.

Повноцінний розвиток особи передбачає велику широту інтересів, без якої неможливий багатий вміст душевного життя. Велика кількість знань, що приголомшує нас, відрізняє багатьох видатних людей, має в основі своїй таку широту інтересів.

Коли дочки попросили Маркса назвати його улюблений вислів, він написав старовинну латинську приказку: «Ніщо людське мені не чуже».

М. Горький в своїх бесідах з молодими літераторами невпинно закликав до розширення кола інтересів і знань. «В світі нашому, – говорив він, – не існує нічого, що не було б повчальне». «Недавно, – розповідав Горький, – один початкуючий літератор написав мені: «Я зовсім не повинен знати все, та і ніхто не знає всього». Вважаю, що з цього літератора не буде нічого путнього. Людина, яка ще в молоді роки ставить межі своїм інтересам і своїй допитливості, яка заздалегідь говорить собі: «Я зовсім не повинен знати все», – така людина, на думку Горького, не може досягти нічого значного.

Широта інтересів не виключає, проте, наявності якого-небудь одного головного, центрального інтересу. Мало того, різноманітність інтересів лише в тому разі є коштовною якістю особи, якщо ці інтереси об'єднані деяким основним життєвим стержнем.

У тій же відповіді своїм дочкам, де Маркс як свій улюблений вислів назвав заклик до безмежної чуйності на людські інтереси, він назвав своєю відмінною рисою єдність мети.

Єдність життєвої мети, що знаходить своє вираження в центральному життєвому інтересі, складає той стрижень, довкола якого групуються всі інші інтереси людини.

Цікавитися треба всім – принаймні, багато чим, – але чим-небудь одним особливо.

Суворов може служити прикладом людини з виключно широким колом інтересів, підлеглих, проте, одному різко вираженому центральному інтересу. З найраніших років виявилися у нього інтерес і схильність до військової справи, що перетворилися на справжню пристрасть. Підлітком, знаходячись ще в селі, у батьківському домі він підпорядкував все своє життя підготовці до військової діяльності: прочитав всі доступні йому книги по військовій історії і техніці, проводив велику частину часу у вирішенні тактичних завдань, привчав свій організм до перенесення негараздів бойового життя. І протягом всього життя, цілком присвяченого військовій справі, Суворов ніколи не упускав випадку збагатити свої знання в будь-якій з військових спеціальностей; у 60 років він спеціально зайнявся вивченням морської справи і склав іспит на мічмана.

Але разом з цим Суворов цікавився буквально всіма галузями знань, весь вільний час до старості читав та вчився і в результаті цього був одним з найосвіченіших людей свого часу. Він добре знав математику, географію, філософію, історію. Багато часу приділяв вивченню мов. Він знав мови: німецьку, французьку, італійську, польську, фінську, турецьку, арабську, персидську. Особливо велике місце в колі його інтересів займала художня література. Він не лише постійно читав твори кращих письменників і уважно стежив за поточною літературою, але і сам писав вірші. Виняткова широта інтересів, безмежна допитливість належали до самих характерних рис великого полководця.

Не менш важливе значення має стійкість інтересів. Бувають люди, що цікавляться найрізноманітнішими предметами, але недовго, один інтерес швидко змінюється у них іншим. У деяких людей ці скороминучі інтереси є дуже сильними і емоційно захоплюючими; таких людей називають зазвичай людьми що «захоплюються». Стаючи постійною і характерною рисою людини, непостійність і нестійкість інтересів перетворюються на недолік. Людина, не здатна мати стійких інтересів, не може досягти значного успіху ні в якій сфері діяльності.

В інтересів є ще одна особливість – це їх дієвість, або сила.

Інтерес може мати пасивний характер, виражаючись лише в тому, що людина охоче зупиняє свою увагу на якому-небудь предметі, якщо цей предмет потрапляє в поле її зору. Такого роду інтерес достатній для того, щоб учень уважно слухав на уроці розповідь вчителя і охоче, навіть «із задоволенням» готував урок по даному предмету, але він не може спонукати учня активно, за власною ініціативою шукати джерела для розширення знань в даній області. Крайня міра пасивності інтересу виражається в тому, що людина по відношенню до предмету, цікавлячого її, обмежується одними намірами зайнятися ним: «обов'язково треба буде почати читати історичні книги», «добре було б сходити в музей». У деяких людей такого роду наміри залишаються назавжди нереалізованими, не дивлячись на відсутність яких би то не було зовнішніх перешкод.

На відміну від цього достовірно дієвий інтерес спонукає людину активно шукати його задоволення і стає сильним мотивом діяльності. Рухома таким інтересом людина може здолати всілякі перешкоди і йти на будь-які жертви.

Інтерес до військової справи, що досяг у Суворова виняткової дієвої сили ще в дитячі роки, переміг і фізичну слабкість організму, і категоричне небажання батька готувати хлопчика до військової служби, і відсутність якої б то не було допомоги у вивченні військового мистецтва. Життя Ломоносова є суцільним подвигом, головною рушійною силою якого були надзвичайної сили інтерес і любов до науки.

Кiлькiсть переглядiв: 123