Особливою формою уяви є мрія. Так само як і творча уява, мрія – це самостійне створення нових образів. Але вона відрізняється від творчої уяви двома істотними рисами:

1. Мрією називається створення образів бажаного, тоді як в образах творчої уяви не завжди втілюються бажання автора. Ніяк не можна назвати негативні образи Чічікова, Плюшкіна, Ноздрьова «мрією Гоголя». У мріях знаходять своє образне вираження бажання людини, те, що вабить його до себе, до чого він прагне.

2. Мрією називається процес уяви, не включений в творчу діяльність, тобто не даючий негайно і безпосередньо об'єктивного продукту у вигляді художнього твору, наукового відкриття, технічного винаходу і тому подібне.

Це не означає, проте, що мрія ніяк не пов'язана з діяльністю. Мрія спрямована не на справжню, а на майбутню діяльність, і тому вона нерідко утворює перший, підготовчий рівень творчої уяви. Силою творчої уяви створює винахідник конструкцію апарату, над яким він зараз працює, а в мріях він малює собі контури своїх майбутніх робіт, втілення тих творчих задумів, які ваблять його до себе.

Мрія – це процес уяви, спрямований на майбутнє і притому бажане майбутнє.

Неправильно розуміти мрію як результат пасивної, мимовільної гри уяви. Бувають, звичайно, і такі мрії (їх нерідко називають «мареннями»), але вони утворюють лише нижчий рівень цієї форми уяви. На вищих рівнях мрія стає активним, довільним, свідомим процесом.

Цінність мрії визначається, головним чином, тим, в якому відношенні знаходиться вона до діяльності людини.

Характеризуючи в особі Олега Кошового кращих представників «нового, самого юного покоління» людей, Фадєєв підкреслює у них такі, «здавалося б, непоєднувані риси», як «мрійливість і дієвість, політ фантазії і практицизм». «Непоєднуваними» ці риси можуть лише здаватися на перший, поверхневий погляд.

Мрія і політ фантазії є могутнім поштовхом до діяльності. Мріючи, людина дивиться вперед, в майбутнє, і в своїх мріях бачить як би програму майбутньої діяльності, її перспективи. Її бажання і прагнення, втілюючись в образах мрії, стають сильнішими і дієвішими. Особливо яскраво це показано в «Молодій гвардії» образами Сергія Тюленіна і Люби Шевцової: пристрасна мрія про подвиг грала виняткову роль в їх духовному зростанні.

Абсолютно інший характер має мрія, коли вона виступає для людини як заміна діяльності, коли людина мріє, замість того аби діяти, коли вона вирушає в мрію від життя. Такі люди, мріючи, дивляться не вперед, а убік. Вони знаходять в мріях уявне виконання своїх бажань, і це позбавляє їх від необхідності боротися за дійсне виконання цих бажань. Таких людей називають «порожніми мрійниками».

Кiлькiсть переглядiв: 82