• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• Дистанційне навчання
• Психологія
• Основні якості почуттів

Почуттям властива величезна різноманітність якостей і відтінків. При цьому можна відзначити одну особливість, відрізняючу почуття від інших психічних процесів. Більшість почуттів легко згрупувати в пари, що мають протилежні якості: задоволення – незадоволення, радість – печаль, веселість – смуток, кохання – ненависть, збудження – спокій і тому подібне. Цю особливість називають полярністю почуттів. Протилежні емоційні якості утворюють полюси, між якими розташовуються проміжні відтінки почуттів. Самі ці протилежні якості називаються полярними якостями.

Найбільше значення мають дві пари таких полярних якостей, що характеризують почуття.

Перша з цих пар – задоволення і незадоволення. Майже всяке почуття є приємним або неприємним, пов'язано із задоволенням або незадоволенням. Почуттям, як ми знаємо, називається переживання людиною свого відношення до того, на що спрямоване це почуття. Відношення ж завжди буває позитивним або негативним. Тому почуття мають позитивний або негативний характер. У почуттях задоволення, радості, щастя, веселості, тріумфу, кохання переживається позитивне відношення, тоді як у почуттях незадоволення, страждання, печалі, горя, смутку, відчаю, ненависті, відрази – негативне відношення.

Дуже важливо відмітити, що в переживаннях людини нерідко поєднуються одночасно і позитивні і негативні стосунки, так що одне і те ж переживання включає одночасно і задоволення і незадоволення. Спогад про минуле щастя приємний, тому що дає можливість знову хоч би в думках пережити це щастя, але він містить в собі і смуток від свідомості того, що цього щастя вже немає. Почуття, пов'язані з подоланням труднощів, також містять в собі зазвичай і позитивну і негативну сторони. Адже не можна назвати подоланням труднощів таку дію, яка не містить в собі нічого неприємного, важкого, яка приносить одне лише задоволення. Аби здолати справжню трудність, доводиться пережити немало неприємних, а можливо, і болісних моментів. Проте для людини, що уміє і любить боротися з труднощами, і найважчі моменти пов'язані з такими почуттями, як бадьорість, упевненість в своїх силах, радісна і горда свідомість піднесеності тих цілей, за які вона бореться.

Інша, не менш важлива протилежність, або полярність, емоційних якостей – це протилежність між активним і пасивним характером почуття. Почуття збудження, напруги, підйому, бадьорості мають активний характер; почуття спокою, безтурботності, пригніченості, смутку мають характер пасивний. Яскравим прикладом полярності між активним і пасивним характером почуття може служити та зміна почуття напруги почуттям полегшення, яка супроводжує виконання вирішальної дії в ході якої-небудь відповідальної діяльності.

З цієї точки зору розрізняють почуття стенічні (від грецького слова «стенос» – сила), що підвищують життєдіяльність, збільшуючі силу і енергію, і почуття астенічні (від грецького слова «астенэс» – слабкий, безсилий), знижуючі життєдіяльність і зменшуючі силу та енергію. Буває бурхлива, збуджена радість, що викликає приплив сил і жадання діяльності, – це почуття стенічне, але буває радість тиха, пов'язана зі звільненням від турбот, викликаюча жадання спокою; таку радість можна назвати почуттям астенічним. Горе може діяти на людину пригноблююче, пригнічуюче, вести до смутної апатії і бездіяльності; але може бути мужня і глибока скорбота, що викликає не розслаблення, а напругу всіх сил людини.

Дуже яскраво виявляється протилежність між стенічними, активними, і астенічними, пасивними, почуттями в тих емоціях, які будить у людині небезпека. Зіткнення з небезпекою мюжет викликати у людини важке, пригноблююче почуття астенічного характеру; це почуття називається страхом. Страх робить людину безпорадною, ослабляє її фізичні і розумові сили, пригнічує її психічне життя. Проте зіткнення з небезпекою зовсім не завжди викликає страх. Можлива і прямо протилежна реакція на небезпеку – стенічне почуття, яке можна назвати почуттям бойового збудження. Воно підвищує фізичні і розумові сили людини, загострює її кмітливість, винахідливість, збільшує швидкість, точність дій.

«Радянський льотчик, – пише О.М. Толстой, – ніколи не відхилиться від бою, і чим ближче до нього небезпека, тим зліше його серце, тим розрахованіші його рухи, тим стрімкіші його рефлекси. Це напружено-обачний захват бою».

Почуття страху і бойового збудження полярні з точки зору протилежності між пасивним і активним почуттям. Але вони полярні також і з точки зору протилежності між незадоволенням і задоволенням. Страх – безумовно негативне почуття; він завжди неприємний, а у сильній мірі – болісний. Почуття ж бойового збудження включає позитивні переживання: радість боротьби, горду свідомість своєї сили і так далі.

Є люди, які в боротьбі з небезпекою знаходять найбільшу радість життя. Такий був, наприклад, великий полководець Суворов, про якого один з його біографів пише: «Всякий раз, коли йому доводилося провести декілька років поза бойовою обстановкою, він починав буквально хиріти. Образно виражаючись, він добре спав лише під гуркіт гармат. Так було з ним все його життя аж до глибокої старості».