Прагнучи до розвитку і виховання розуму, треба брати до уваги окремі його якості. Найбільш важливі з них наступні.

1. Критичність розуму, тобто уміння строго оцінювати роботу думки, ретельно зважувати всі аргументи за і проти гіпотез, піддавати ці гіпотези всебічній перевірці. Людина з некритичним розумом схильна перше прийшле їй в голову рішення задачі розглядати як остаточне. Показником же критичності розуму є уміння дивитися на свої припущення як на гіпотези, потребуючі перевірки, відбраковувати ті, які цієї перевірки не витримали, відмовлятися від початих дій, якщо виявляється, що вони не відповідають умовам і вимогам завдання. Критичний розум – це дисциплінований, «строгий» розум.

Люди з живою і багатою уявою повинні особливо піклуватися про виховання в собі справжньої критичності розуму. Багата уява в поєднанні зі строгою, дисциплінованою думкою складає основу творчої діяльності. Уява, що не дисциплінується критичним розумом, може зробити людину фантазером, що живе нездійсненними проектами, планами.

2. Гнучкість розуму, під якою розуміється свобода думки від упереджених припущень і шаблонних способів рішення, здатність знаходити нові рішення при зміні обстановки і умов завдання.

Гнучкість розуму виражається не лише в свободі від впливу сковуючих трафаретних прийомів, але і в умінні різноманітнити спроби рішення, не повторювати тих спроб, неправильність яких вже виявилася. Багато людей погано справляються з вирішенням завдань, головним чином, тому, що у пошуках рішення вони знову і знову повертаються до способу, який першим прийшов їм на думку, хоча всякий раз переконуються в тому, що цей спосіб ні до чого не приводить. Тут виявляється свого роду «інертність» думки: людина не уміє зрушити свою думку з тієї дороги, по якій вона одного дня пішла.

3. Широта думки, що виражається в умінні охопити все питання в цілому, не втрачаючи в той же час із виду всіх істотних для справи частковостей і деталей.

Успішність вирішення складного завдання завжди залежить від того, наскільки вдається одночасно охопити думкою всі дані цього завдання, наскільки вдається, виходячи з однієї групи даних, не забувати в той же час про ті вимоги, умови, обмеження, які витікають з інших даних. Значна частина труднощів і помилок, що спостерігаються при вирішенні складних математичних завдань, визначається саме невмінням охопити відразу всі дані завдання.

Широта думки відрізняє крупних державних і військових діячів, так само як і великих учених.

4. Прудкість думки. Різні види діяльності пред'являють різні вимоги до швидкості вирішення розумових завдань. Досить порівняти роботу ученого і воєначальника. Шістнадцять років пройшло між зародженням у Ньютона основної ідеї закону всесвітнього тяжіння і тим моментом, коли він зумів надати вирішальний доказ цього закону. Двадцять років витратив Дарвін на підготовку до написання «Походження видів». Абсолютно інші терміни має в своєму розпорядженні воєначальник для вирішення завдань, що стоять перед ним. «Одна хвилина вирішує результат баталії», – говорив Суворов. «Я дію не годинами, а хвилинами».

Безперечно, що і для ученого прудкість думки – якість дуже цінна, але все таки в звичайних умовах учений має в своєму розпорядженні значно більший час, ніж, наприклад, льотчик. Водіння літака у багатьох випадках не допускає анінайменшого зволікання, і тому повільно міркуюча людина не може бути хорошим льотчиком.

Прудкість думки є результатом розвитку інших якостей розуму, і цим вона відрізняється від квапливості мислення, яку на перший погляд можна змішати зі справжньою прудкістю думки, але яка по суті є властивістю прямо протилежною.

Прудкість думки залежить від здатності зосередити в потрібний момент всі сили розуму, проявити найбільшу активність мислення; далі, вона залежить від широти думки, що дозволяє відразу бачити всі сторони питання, від гнучкості розуму, позбавляючої від втрати часу на повторні повернення до неправильних способів рішення; вона передбачає, нарешті, розвиток критичної здатності, що дає можливість швидко оцінювати гіпотези і відбраковувати непридатні.

У протилежність цьому квапливість розуму є наслідком своєрідної ліні думки, яка змушує людину хапатися за будь-яке рішення, аби припинити важку розумову роботу, і штовхаюча на те, щоб слідувати за неперевіреними гіпотезами та приймати рішення, засновані лише на частині даних. Рішуча боротьба з квапливістю мислення – необхідна умова розвитку позитивних якостей розуму.

Кiлькiсть переглядiв: 480