Тимчасові (умовні) зв'язки, можуть зберігатися багато років і десятиліть.

У тих випадках, коли виниклі зв'язки час від часу підкріплюються, поновлюються, вони можуть залишатись дійсними впродовж всього життя.

Можливість збереження і подальшого задіяння тимчасових зв'язків є необхідною основою психічної діяльності. Пам'ять виявляється у впізнаванні і відтворенні.

Впізнавання – це той прояв пам'яті, який зазвичай пов'язаний зі сприйняттям. Відтворення ж може відбуватися і поза процесом сприйняття.

Я закриваю очі і відтворюю вигляд своєї кімнати, вулиці, на якій я живу, або якого-небудь знайомого обличчя. Я можу декламувати напам'ять вірш. Піаніст може зіграти напам'ять знайому йому п'єсу. Я можу коротко розповісти вміст попереднього розділу. Все це різні випадки відтворення, тобто відновлення, виявлення раніше утворених тимчасових зв'язків.

Необхідною умовою впізнавання і відтворення є запам'ятовування і подальше збереження того, що я сприйняв, думав, відчував або робив.

Запам'ятовування, збереження, відтворення і впізнавання – це основні процеси пам'яті. Запам'ятовування є умовою або передумовою збереження в пам'яті, а відтворення і впізнавання – результатом або виявленням того, що даний об'єкт зберігся в пам'яті.

Отже, пам'яттю називається віддзеркалення минулого досвіду, полягаюче в запам'ятовуванні, збереженні і подальшому відтворенні або впізнаванні того, що ми раніше сприймали, переживали або робили.

Кiлькiсть переглядiв: 88