1. Загальні положення

Методична робота - важлива складова педагогічної освіти. Головна її мета - допомога педагогічним кадрам в реалізації актуальних завдань розвитку, вдосконалення і підвищення професійної майстерності.
Методична робота в навчальному закладі здійснюється згідно з Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Статутом навчального закладу, іншими нормативно-правовими актами в галузі освіти.

2. Основні завдання і зміст методичної роботи

Основні завдання і зміст методичної роботи з педагогічними працівниками:
- аналіз умов забезпечення психофізичного здоров'я дітей та учнів, стану викладання предметів і навчальних курсів, підготовка рекомендацій щодо приведення їх у відповідність до державних стандартів освіти;
- створення організаційних умов для безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації педагогічних працівників, підвищення їхньої компетентності;
- керівництво роботою методичних об'єднань та координація їхньої діяльності;
- проведення методичних заходів, спрямованих на розвиток творчих можливостей педагогів, вивчення, узагальнення і поширення педагогічного досвіду;
- залучення педагогів до науково-дослідної роботи;
- апробація та введення нових освітніх технологій та систем;
- створення умов для збереження, систематичного поповнення та ефективного використання методичного фонду літератури, аудіо- та відеоматеріалів;
- координація змісту методичної роботи зі змістом діяльності методичних і науково-методичних установ регіону.
- організаційно-методичне забезпечення програм розвитку навчального закладу;
- удосконалення змісту, форм і методів навчання та виховання учнівської молоді, забезпечення єдності, органічного взаємозв'язку загальноосвітньої підготовки учнів на основі принципів гнучкості, наступності, прогностичності, ступеневого характеру освіти;
- розвиток педагогічної та професійної майстерності педагогічних працівників, їх загальної культури, створення мотивації і умов для професійного вдосконалення;
- інформаційне забезпечення педагогічних працівників з проблем освіти, педагогіки, психології, інформування про досягнення науки і техніки, передового педагогічного досвідів;
- організаційно-методична допомога у розвитку педагогічної творчості, експериментально-дослідницькій роботі, впровадженні результатів наукових досліджень, передового досвіду, педагогічних технологій тощо;
- створення комплексно-методичного забезпечення предметів, розробка та видання навчальних, методичних посібників, рекомендацій, наочних засобів навчання;
- забезпечення інтеграції навчального процесу, науки і практики;
- підготовка до атестації педагогічних працівників.

3. Організація та проведення методичної роботи

Структура методичної роботи складається із взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів, які відповідають цілям і завданням, що стоять перед навчальним закладом та втілюються у різних формах, методах і засобах.
Основою у виборі форм методичної роботи є різні методи діагностичного вивчення рівня професійної компетентності педагогічних працівників.
Методична робота з педагогічними працівниками реалізується в основному через традиційні колективні та індивідуальні форми її організації.
Колективні форми методичної роботи використовуються з метою вироблення єдиного підходу до вирішення певних проблем, обговорення актуальних питань організації навчально-виховного процесу, аналізу результатів колективної діяльності, вивчення і поширення кращого педагогічного досвіду, науково-технічної та педагогічної інформації: методичні об'єднання, творчі майстерні педагогів, теоретичні та практичні семінари, постійно діючі проблемні семінари, школи, в тому числі молодого спеціаліста, професійної майстерності, передового досвіду, творчі мобільні та динамічні групи, педагогічні читання, науково-практичні конференції, педагогічні виставки, конкурси, педагогічна рада, методичні комісії, інструктивно-методичні наради.

Педагогічна рада

Педагогічна рада – вищий колегіальний орган навчального закладу, який координує питання навчально-виховної, навчально-методичної діяльності.
Педагогічна рада визначає основні напрямки і завдання, конкретні форми роботи педагогічного колективу та приймає рішення з основних принципових питань діяльності навчального закладу.
Головою педагогічної ради є директор навчального закладу.
До складу педагогічної ради входять керівники навчального закладу, психолог, вихователі, інші працівники навчального закладу, представники громадських установ, батьки. Склад педагогічної ради затверджується наказом директора навчального закладу.
Робота педагогічної ради проводиться відповідно до плану, який складається, як правило, на навчальний рік та затверджується на першому засіданні педагогічної ради.
Педагогічна рада скликається не рідше одного разу на два місяці. При необхідності проводяться позачергові засідання. Педагогічні ради проводяться за традиційними і нетрадиційними формами: захист інновацій, рада-диспут, рада-конференція. З питань, які обговорюються, виносяться рішення з визначенням термінів і виконавців, а також осіб, що здійснюють контроль за їх виконанням.
Педагогічна рада має право виносити рішення при наявності не менше двох третин її членів. Рішення педагогічної ради приймається більшістю голосів. При рівності голосів ухвальним є голос голови педагогічної ради. Рішення педагогічної ради вступає в дію тільки після його затвердження головою ради.
Організацію роботи з виконання рішень та рекомендацій педагогічної ради здійснює голова ради. З найбільш важливих рішень педагогічної ради видаються накази. Інформація про результати виконання попередньо прийнятих рішень заслуховується на чергових засіданнях ради. Діловодство педагогічної ради веде секретар, який обирається з членів ради терміном на навчальний рік та працює на громадських засадах. Протоколи засідань підписуються головою та секретарем. У протоколі фіксується його номер, дата засідання, кількість присутніх, порядок денний, короткий зміст виступів, пропозицій, зауважень та прийняте рішення. До протоколу додаються матеріали з питань, що обговорювались. Протоколи засідань педагогічної ради зберігаються у справах навчального закладу протягом десяти років.

Методичні об'єднання

Основною організаційною формою колективної методичної роботи залишаються методичні об'єднання, головною функцією яких є ознайомлення педагогів із сучасним станом і перспективами розвитку освіти, досягненнями вітчизняної та зарубіжної педагогічної і психологічної науки, перспективним педагогічним досвідом, оновлення і поглиблення знань педагогічних працівників зі спеціальності та суміжних дисциплін, постійне підвищення їхнього загальнокультурного рівня.
Методичні об'єднання створюються за наявності не менш як трьох спеціалістів одного фаху або одного професійного спрямування в межах певної спеціальності, навчальних предметів, їхніх циклів.
У випадку, коли в навчальному закладі менше трьох викладачів певного предмета, створюються міжпредметні циклові об'єднання. Методичні об'єднання створюються на навчальний рік.
Керівництво роботою методичних об'єднань здійснюють голови об'єднання, які обираються членами методичного об'єднання відкритим голосуванням на два роки.
Персональний склад методичних об'єднань, а також голови об'єднання затверджуються наказом директора навчального закладу на початок навчального року.
Керівники закладу є членами методичних об'єднань відповідно до профілю їх викладацької діяльності.
Залежно від актуальності питань, що розглядаються, умов, в яких працюють об'єднання, їх засідання можуть проводитися щомісяця або щокварталу, а районні - тричі на рік: у серпні - під час роботи серпневих конференцій, у січні та червні - після закінчення відповідно I і II семестрів поточного навчального року.
Визначення змісту, форм і методів роботи методичного об'єднання залежить від конкретних умов роботи навчального закладу та здійснюється з урахуванням індивідуальних можливостей педагогічних працівників.
План роботи методичного об'єднання розробляється на навчальний рік за результатами попередньої діяльності педагогічного колективу та на основі аналізу підсумків діагностичного вивчення професійної компетентності педагогічних працівників.
У необхідних випадках до роботи методичних комісій залучаються працівники наукових установ, вищих навчальних закладів, та інші особи.
З огляду на склад шкільних, міжшкільних методичних об'єднань зміст роботи має переважно навчально-методичний характер. На їхніх засіданнях розглядаються нормативно-правові документи щодо організації навчально-виховного процесу в закладах освіти, актуальні проблеми методики викладання шкільних дисциплін, проведення навчально-виховних занять, позакласних заходів.
Крім того, члени методичних об'єднань ознайомлюються з методикою вивчення складних тем навчальних програм, розглядають матеріали моніторингу навчально-виховного процесу, рівень і якість загальноосвітньої підготовки школярів, обмінюються досвідом, проводять огляди навчально-методичної літератури, педагогічної преси.
Основним змістом роботи методичних об'єднань є:
- розробка, розгляд робочої навчально-програмної документації, її аналіз, внесення коректив у навчальні програми;
- оновлення змісту навчання і виховання, забезпечення взаємозв'язку загальноосвітньої підготовки учнів, внесення відповідних коректив до робочих навчальних планів і програм, поурочно тематичних планів;
- вивчення і використання в навчальному процесі нових педагогічних технологій, передового досвіду навчання та виховання, аналіз результатів цієї роботи;
- проведення роботи з комплексно-методичного забезпечення навчально-виховного процесу засобами навчання, розробка методичних рекомендацій з ефективного використання дидактичних матеріалів, створення необхідних засобів навчання тощо;
- аналіз стану і результатів навчально-виховного процесу, якості знань, умінь і навичок учнів, рівня їх вихованості і культури;
- аналіз результатів перевірок навчального складу, внутрішнього контролю, розробка пропозицій та рекомендацій з поліпшення викладання окремих навчальних дисциплін;
- організація наставництва, надання допомоги молодим педагогічним працівникам у підготовці і проведенні уроків, позаурочних заходів, організація взаємовідвідування занять, відкритих уроків та їх обговорення:
- організація та проведення конкурсів, олімпіад з предметів та професій, семінарів-практикумів, позанавчальних виховних заходів тощо.
В роботі методичних об'єднань можуть застосовуватись різні нетрадиційні форми: круглі столи, діалоги, методичні консиліуми, тренінги тощо.
На засіданні методичного об'єднання ведеться протокол, в якому записується його номер, дата засідання, прізвища присутніх, порядок денний, стислий зміст виступів, пропозицій, зауважень. До протоколу додаються матеріали з розглянутих питань.

Інструктивно-методичні наради проводяться керівниками закладу з метою інформування педагогічних працівників, оперативного вивчення та обговорення нормативних актів, документів, окремих поточних питань, доведення конкретних навчально-виробничих, навчально-виховних завдань, а також поточного інструктажу педагогічних працівників.
Проблемні семінари, семінари-практикуми, лекторії, школи передового досвіду організовуються з метою поглибленого навчання найбільш важливих питань навчально-виховного процесу, пропаганди та впровадження конкретного передового досвіду і проводяться диференційовано залежно від поставлених завдань, складу педагогічних працівників, рівня їх професійної компетентності.
На науково-практичних конференціях та педагогічних читаннях обговорюються актуальні педагогічні проблеми, система роботи кращих навчальних закладів, педагогічних працівників, заслуховуються доповіді та інші матеріали з окремих питань педагогічної теорії та практики, підводяться підсумки та обговорюються результати експериментальної і дослідницької роботи, яка здійснюється в навчальному закладі.
У процесі методичної роботи використовуються як традиційні: засідання, ділові педагогічні ігри, лекції, лекції-консультації, доповіді, практичні заняття, диспути, огляд та обговорення навчально-методичної літератури, участь педагогів у підготовці і проведенні масових заходів (педагогічних читань, науково-практичних конференцій, семінарів, виставок, конкурсів), робота над науково-методичною темою (проблемою), відвідування уроків і позакласних заходів, спрямованих на обмін досвідом та його поширення, колегіальну взаємодопомогу в роботі, огляди і обговорення педагогічної літератури, книг, періодичних видань, а також теле- і радіопередач на педагогічну тематику, так і нетрадиційні форми та методи: мозкові штурми, фокус-групи, тренінги, кафедри, авторські школи, творчі студії, методичні фестивалі, круглі столи, аукціони педагогічних ідей, а також аналоги популярних сучасних радіо- і телепередач.
Індивідуальні форми методичної роботи охоплюють наставництво, стажування, консультування, відвідування занять і позакласних заходів, дистанційне навчання, самоосвіту.
Йдеться, насамперед, про допомогу педагогічним працівникам у підготовці до проведення навчальних занять, а також позакласних заходів, планування роботи, оформлення шкільної документації, доборі текстів письмових робіт для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів.
Індивідуальні форми методичної роботи використовуються для задоволення особистих потреб і конкретних запитів педагогічних працівників, їх вибір залежить від рівня освіти, професійної компетентності, специфіки діяльності, індивідуальних можливостей та інших характеристик педагогічних працівників.

Самоосвіта є обов'язковим елементом розвитку професійної компетентності педагогічних працівників, які вільно обирають форми, методи і засоби навчання.
Самоосвіта керівних та педагогічних працівників включає підвищення рівня знань за фахом, загальної та професійної культури, вивчення передового педагогічного досвіду, участь у науковій роботі, проведення відкритих уроків, підготовка рефератів і доповідей.

За всієї різноманітності форм організації методичної роботи вирішити багатопланові завдання підвищення кваліфікації педагогічних кадрів можна лише через надання педагогам права вільного вибору тих форм, які максимально враховують їхні потреби, запити та інтереси.

4. Організація та планування методичної роботи

Загальну організацію методичної роботи в навчальному закладі здійснює директор. Безпосереднім організатором методичної роботи є заступник директора, в обов'язки якого входить організація даної роботи з педагогічними працівниками.
Конкретну методичну роботу з різними категоріями педагогічних працівників відповідно до специфіки їх діяльності проводять заступники директора у межах своїх функцій.
В організації методичної роботи та її плануванні враховуються актуальні завдання розвитку системи освіти. Програмні цілі навчального закладу.
Планування методичної роботи – система заходів, що забезпечує її безперервність, впорядкованість, визначеність, відповідність потребам навчально-виховного процесу та особистим запитам педагогічних працівників.
Реалізації програмних цілей навчального закладу та методичної роботи сприяє робота за єдиною науково-методичною проблемою.
План методичної роботи складається на поточний навчальний рік і спрямовується на поліпшення науково-теоретичної, методичної та практичної підготовки педагогічних кадрів закладу.
Методична робота на рік планується на підставі аналізу діяльності педагогічного колективу у вигляді самостійного розділу річного плану роботи навчального закладу.
План методичної роботи розробляється заступником директора з навчально-виховної роботи за участю заступників директора, обговорюється на педагогічній раді, затверджується директором навчального закладу.
У ньому відображені результативність і підсумки методичної роботи за попередній навчальний рік, зокрема стан виконання навчальних програм, рівень і якість навчальних досягнень учнів.
План містить завдання на поточний навчальний рік, основні напрями його роботи, що випливають із завдань розбудови системи освіти, аналізу стану навчально-виховного процесу і стану освіти в навчальному закладі, а також перелік засідань.
План може бути складений також за блочно-модульним принципом, що містить три напрями (блоки) його діяльності: пізнавальну, тематичну та узагальнюючу.
Плани методичної роботи з педагогічними кадрами та їх реалізація, як і вся система заходів методичного характеру максимально спрямовані на формування професійно-педагогічної та соціально-психологічної культури педагогів, розширення і поглиблення знань, продукування ними нових педагогічних ідей, технологій навчання та виховання в сучасних умовах.
Виконання плану методичної роботи узагальнюються у звіті, який заступник директора з навчально-виховної роботи подає директору навчального закладу.

Методичний кабінет

З метою забезпечення належних умов для організації та проведення методичної роботи в навчальному закладі діє методичний кабінет.
Методичний кабінет є центром методичної роботи навчального закладу, де зосереджуються інформаційні, навчально-методичні, нормативні матеріали, матеріали кращого досвіду педагогічних працівників, зразки плануючої та звітної документації, дидактичних, наочних матеріалів.

Основними функціями методичного кабінету є:
- створення умов для підготовки педагогічних працівників до навчальних занять і позаурочних заходів;
- проведення індивідуальних та колективних форм методичної роботи з педагогічними працівниками;
- надання допомоги педагогічним працівникам і керівникам навчального закладу у роботі з самоосвіти, індивідуальній методичній роботі, експериментально-дослідницькій діяльності;
- узагальнення, пропагування та поширення кращого педагогічного досвіду;
- інформаційне забезпечення педагогічних працівників з проблем професійної освіти, педагогіки, психології, накопичення і систематизація методичної інформації.

Робота методичного кабінету ведеться під керівництвом заступника директора з навчально-виховної роботи і знаходить відображення в розділі "Методична робота і підвищення кваліфікації" плану роботи навчального закладу на рік.

Діяльність методичного кабінету передбачає:
- організацію заходів щодо підвищення педагогічної майстерності педагогічних працівників (семінарів, шкіл передового досвіду, лекцій, курсів педагогічного і технічного мінімуму, індивідуальних і групових консультацій тощо);
- організацію педагогічних читань і науково-практичних конференцій;
- організацію постійно діючих і тимчасових виставок з метою поширення передового досвіду педагогічних працівників, пропагування результатів науково-дослідницької діяльності, новинок науково-методичної літератури, досягнень педагогіки, психології, техніки і технології;
- ознайомлення педагогічних працівників з необхідною періодичною, навчальною, методичною літературою для підготовки до занять, позаурочних заходів, виступів, доповідей на педагогічних читаннях та конференціях.

Оснащення методичного кабінету

Оснащення і оформлення методичного кабінету створює необхідні умови для ефективної підготовки педагогів до занять та позаурочних заходів, індивідуальної методичної роботи і самоосвіти, а також для проведення масових методичних заходів.

Для оперативного використання в методичному кабінеті зосереджуються, систематизуються і експонуються нормативні та інструктивні матеріали, необхідні для організації навчального процесу; навчальна документація, педагогічна, методична література, дидактичні матеріали.

5. Права та обов'язки учасників методичної роботи

Участь у методичній роботі є професійним обов'язком для всіх педагогічних працівників.
Результативність методичної роботи враховується при проведенні атестації педагогічних працівників і є підставою для матеріального та морального заохочення.
Керівник навчального закладу, його заступники вивчають та аналізують стан методичної роботи, її результативність, створюють умови для підвищення фахового рівня педагогічних працівників, забезпечують участь всіх педагогічних працівників у методичній роботі.

Педагогічні працівники мають право:
- користуватися нормативно-правовою, навчальною та науково-методичною документацією з питань професійної діяльності, яка надходить в методичний кабінет і бібліотеку, наявним довідково-інформаційним фондом у встановленому порядку;
- використовувати для самоосвіти роботи в бібліотеках та інших інформаційних центрах "методичний день", який може надаватися адміністрацією навчального закладу за поданням заступника директора з навчально-виховної роботи;
- брати участь у опитуванні, анкетуванні, надавати пропозиції адміністрації навчального закладу щодо удосконалення змісту методичної роботи;
- виїжджати у творчі відрядження з метою вивчення та обміну досвідом роботи;
- звертатись за допомогою до методиста, керівника навчального закладу, його заступників, для вирішення питань підвищення своєї професійної компетентності;
- брати участь у методичних заходах обласного і державного рівня з відшкодуванням витрат відрядження за основним місцем роботи;
- проходити стажування і підвищувати свою кваліфікацію.

Кiлькiсть переглядiв: 168